Сьогодні, коли штучне освітлення стало буденною частиною нашого життя, в моду все більше входять різні варіанти використання натурального сонячного світла. Причому енергія головного світила використовується як для дизайну, так і в якості альтернативного джерела енергії.
Історія людства - це історія боротьби за світло, яке ми в підсумку все-таки навчилися «приручати» і використовувати. Боротися за світло доводилося з того моменту, як виникло перше житло: з одного боку, людині потрібно укриття від холоду і негоди, а з іншого - їй, як тварині «денній», хотілось, щоб в будинок потрапляло якомога більше сонячного світла. Спочатку єдиним джерелом світла (крім вогню) в первісному житлі був отвір димоходу. У російських «курних» хатах подібний пристрій називалося димник. А ось в давньогрецьких будовах круглий отвір в даху (опейон) хоч і відбувалося історично від димового отвору, але використовувалося вже в якості джерела світла. Таким є, наприклад, потужний опейон римського Пантеону, що пропускає стовп світла через отвір в даху площею більше 60 кв. м. Особливого поширення «верхнє світло» отримло в епоху Ренесансу - можливо, тоді ж його вперше назвали світловим ліхтарем. Вікна в стелі: світлові ліхтарі Сьогодні у світлового ліхтаря кілька призначень: з одного боку, він виконує свою безпосередню функцію - висвітлює будинок, з іншого - прикрашає і змінює декоративне вирішення простору. А останнім часом в стельове вікно навчилися вбудовувати і системи вентиляції (наприклад, керовані люки димовидалення). Світлові ліхтарі (їх ще називають зенітними ліхтарями або світлопрозорими конструкціями) монтують як в плоску, так і в покрівлю під малим кутом. Головна їхня перевага в порівнянні зі звичайними вертикальними вікнами полягає в тому, що завдяки розташуванню світла в них проходить чи не в 2 рази більше.
При цьому здійснюється бездоганна гідро і теплоізоляція, при необхідності можна зробити так, щоб верхні вікна можна було відкривати. Що стосується форм таких вікон, то вони досить різноманітні, а головне, як правило, об'ємні: це круглі або пірамідальні куполи, склепіння і еркери, які роблять простір більш відкритим і мальовничим. Якщо ж така кількість світла вам в даний момент не потрібно, ви можете з легкістю відрегулювати цей момент: для вікон-ліхтарів випускаються спеціальні жалюзі і шторки, якими можна управляти дистанційно. Крім того, надзвичайних світлових ефектів можна домогтися, використовуючи в світлових ліхтарях кольорові вітражі: завдяки більш потужному висвітленню вони виглядають набагато яскравіше, ніж у вертикальних вікнах. Іноді ж світлові ліхтарі займають весь верх приміщення, утворюючи цілий світлопрозорий дах. Такі рішення досить гарні для якого-небудь кабінету-обсерваторії в мансарді, для домашнього закритого басейну, для зимового саду (де прозорими можуть бути також і стіни) і для багатьох інших приміщень вашого будинку.
Якщо ви є прихильником залитих світлом просторів, ви можете продумати проект вашого майбутнього будинку з точки зору максимального використання в ньому природного, проникаючого з вулиці світла. У наш час скляний зовсім не означає тонкий і пропускає холод. Сучасні багатошарові вікна дозволяють хоч весь будинок зробити скляним. Сьогодні вже багато оформляють таким чином вітальню - отаким суцільним еркером площею метрів сорок (а іноді і з прозорим дахом). Досить популярний так званий «другий світ», тобто вітальня без стелі (єдине під склом простір між 1-м і 2-м поверхом).
Домогтися достатку світла в приміщеннях квартири можна і за допомогою використання різних прозорих елементів: скляних дверей і перегородок, внутрішніх вікон в стінах. Особливо це актуально для територій, які традиційно не мають вікон: холу, передпокою, ванної, вбиральні, а також для кімнат з дефіцитом природного освітлення (виходять вікнами на північ, розташованих на першому поверсі і т. д.). До речі, фактори поверховості, а також спрямованості приміщення в будь-яку сторону світла повинні обов'язково враховуватися при плануванні природної інсоляції. Наприклад, відомо, що в північних кімнатах освітлення саме убоге, але зате найбільш рівномірне і спокійне. Зате в кімнатах, що виходять вікнами на південний захід, в жарку пору року може бути нестерпно душно - і це не рахуючи того, що в очі постійно б'є сліпуче сонце. При цьому чим вище поверх, тим ступінь освітленості сильніше.
В ідеалі ваше скління повинно враховувати ще й клімат, в якому стоїть будинок: наприклад, в південних країнах слід дбати швидше про захист від полуденного сонця, ніж про освітленість. Непогано б ще взяти до уваги і пори року: адже взимку потрібно набагато більше світла, ніж влітку. Таким чином, ідеальним видом скління буде максимально широке і високе вікно, що забезпечує ідеальну теплоізоляцію (в тому числі і в мороз), а крім того, бажано ще й з можливістю «затемнення» - свого роду, вікно-хамелеон, що реагує на занадто сильну атаку сонця
Сонячне світло: і краса, і енергія
Можна використовувати природне світло як елемент дизайну, як це робилося ще в середні століття в вітражах готичних соборів або в дивному творінні Ле Корбюзьє - капелі Нотр-Дам-дю-Від в Роншане, де днем за допомогою хаотично розкиданих вікон незвичайної форми досягається казковий ефект безлічі маленьких «прожекторів». Можна максимально «відкривати» приміщення світла за допомогою тотального використання скла (стрічкова система вікон - винахід того ж Ле Корбюзьє). Але сьогодні архітектори використовують світло не тільки власне для освітлення: вони навчилися добувати із сонячного світла енергію й акумулювати її «про запас».
Наприклад, в наш час цілком реальна практика, коли біосолярний будинок в денний час запасає енергію, а потім «віддає» її у вигляді електричного струму. Згадаймо дивовижний скляний будинок «R 128» німецького архітектора В. Собека, який за допомогою сонячної енергії сам забезпечує себе теплом і електроенергією ... Таких будинків з сонячними батареями вже зараз досить багато. Останні ж відкриття нанотехнологій вже в недалекому майбутньому дозволять перетворити в подобу сонячних батарей (тобто в системи перетворення сонячного світла в електрику) не що інше, як самі вікна! Поки в це важко повірити, але вчені вже знають, що якщо найтонші плівки особливих кремнієвих наночасток нанести на кремнієву основу, то ультрафіолетове випромінювання (тобто сонячне світло) поглинається і перетвориться в електричний струм.